середа, 9 грудня 2020 р.
Година пам'яті "Свічка плакала в скорботі"
Година пам'яті "Україна територія гідності та свободи"
вівторок, 8 грудня 2020 р.
Відеоекскурс "З історії української книги", присвячений Дню української писемності та мови
Щороку 9 листопада Україна відзначає чудове свято - День української писемності і мови.
Це свято було засноване Президентом України Леонідом Кучмою у листопаді 1997 року. За православним календарем - це день вшанування пам'яті українського Літописця Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія.
Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Відеоекскурс почали з часів князювання Аскольда, коли з'явилася "Велесова книга", потім "Апостол" І. Федорова, "Євангеліє", згодом епос "Слово о полку Ігоревім" та бібліотеку Ярослава Мудрого, а також основоположників сучасної української літературної мови - І.Котляревського, Т.Шевченка, Лесі Українки, І.Франка.
Престиж української мови виріс сьогодні, ми як ніколи розуміємо її значення , намагаємось досконало оволодіти нею, бо жити в Україні і не знати мови - це неповага до держави, народу і до себе.
То ж шануймо, вивчаймо рідну мову, бо вона в нас красива, багата, мелодійна, щира, як душа українського народу.
Цей захід доповнила презентація "Наша мова - Всесвіту основа" , яка розкрила нові факти про витоки нашої мови, її місце серед інших слов'янських мов, походження і розвиток.
Письменники Рожнятівщини
А ми, берложани, маємо радісну новину, у видавництві "Час змін Інформ" побачила світ третя поетична збірка нашого душпастиря о.Дмитра Халуса "День після ночі".
Година духовності "Цікаві факти про Біблію"
Подорож "Стежками А.Шептицького Рожнятівщиною"
Цього року планувалося відзначати День народження А.Шептицького з великими почестями, але, на жаль, пандемія covid-19 зруйнувала всі плани. Але ми повинні всякими силами зберегти пам'ять про великого Митрополита Андрея Шептицького.
Хоча А.Шептицький народився на Львівщині та його ім'я тісно пов'язане з Рожнятівщиною. Тут, у верхній течії річки Лімниця під горою Люта, розташоване пам'ятне місце пов'язане з життєдіяльністю митрополита, це відомі "Кедрові палати", які були його літньою резиденцією.
Поруч було споруджено капличку-грот, на вершині якої височів масивний пам'ятний хрест, церква, де митрополит відправляв Богослужіння. Власним коштом Андрея Шептицького споруджувалися і будівлі для відпочинку та інші господарські приміщення. До Підлютого була прокладена вузькоколійка. Адже природа щедро обдарувала ту місцевість трьома мінеральними джерелами. В урочище Підлюте приїжджали відпочивати і лікуватись аристократи з усієї Австро-Угорщини. У Підлютому працювали відомі медики, лікування було доступне не тільки для духовенства, але й для всіх парафіян.
Спільно із доктором Миколою Саєвичем у Карпатському лісовому господарстві з'явився форельний розплідник, а також було створено "Лісовий музей".
Великий митрополит опікувався усіма відомими ділянками суспільного життя. Він створював сиротинці, школи, лічниці.
У селі Гриньків було засновано перший осередок пластового табірництва під назвою назвою "Сокіл".
В особі Андрея пластуни мали і духовного пастиря і щирого приятеля.
В урочищі "Лужки" А. Шептицький заснував чоловічий монастир Андрея Первозванного.
Усе своє життя митрополит розвивав доброчинну діяльність, допомагаючи сиротам, хворим, бідним. Будучи одним з найбагатших людей Галичини, А.Шептицький щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства.
Понад деякі труднощі й перешкоди святе для народу місце "Підлюте" збережено і воно мусить стати місцем масового паломництва, а пам'ять про великого митрополита А.Шептицького - вічна.
У бібліотеці до цієї дати оформлена книжкова виставка "Праведник миру, благодійник, меценат".