Історія села Берлоги

     Мальовниче бойківське село Берлоги розкинулось на лівому березі річки Лімниця, що на Рожнятівщині. Воно знаходиться за 18 кілометрів від районного центру. Перша письмова згадка належить до 1387 року. Це село є одним із п’яти найстаріших поселень на території Рожнятівського району. З уст в уста люди переповідають, що перші жителі тут поселилися ще за князя Данила Галицького.
     У селі знаходиться велика духовна спадщина, яку залишили прадіди для сьогоднішніх поколінь.
     В «Шематизмі» Галицько–Львівської архієпархії за 1908 рік сказано: «Церква Різдва Христового. Перевезена з Василіанського монастиря з-під Рожнятова в 1786 році (тепер: урочище Підмонастир). За народними переказами, один мудрий мешканець села підійшов до пана і попросив передати церкву в Берлоги, бо їх стара церква згоріла. Пан відповів: «Якщо за одну ніч заберете, то церква буде ваша, а якщо ні, то церкви вам не бачити!» Жителі села разом із селянами навколишніх сіл (Довгої, Каменя, Сваричева) розібрали церкву і перевезли до села Берлоги на возах, запряжених волами. Святиня отримала назву церква Різдва пресвятої Богородиці, бо висвячували її якраз на це свято. Багато лихоліть, перемін припали на майже чотирьохвікову історію дерев’яної церкви.

    

     Ікона Матері Божої з маленьким Ісусиком цієї церкви має свою особливу історію. За давніми переказами образ до церкви переносив житель села Петро Лаврів. Це сталося  у той самий час, коли переносили і церкву. Ікону чоловікові дали в монастирі. Коли він підійшов до ріки, то поклав ікону біля себе і почав роздумувати, як йому перебрести воду, бо тоді мостів ще не було. На превелике здивування чоловіка ікона зникла. Занепокоєний, він був змушений знову повернутися до монастиря, де побачив ту саму ікону. Добрий чоловік знову її взяв, а монахи наказали йому, щоб він не зупинявся з іконою і не випускав її з рук. Тоді цей чоловік взяв її і, прийшовши в село «на горбок», поставив, бо дальше не зміг її нести. На цьому місці ікона немов би засяяла позолотою. Тут і поставили церкву, де вона стоїть і донині. (За книгою Миколи Поташника «Історія села Берлоги»).
     Жителі села переконані, що святиня охороняє їх село від великих нещасть, а тому звертаються до Богородиці із молитвою: "Матінко Божа, що є у Берлогах, хай Твій омофор береже нас від злого. Благослови рід людський на добро, щоби між нами незгод не було. Душі відкрий нам для злагоди й миру! І нас збережи! І спаси! І помилуй!".
     В 2007 році збудовано нову церкву.


     Неподалік старого храму та за кілька метрів від нового, біля давнього джерела, яке всі називають «Біля кадуба», є велична ротонда Пресвятої родини. Вода, кажуть, тут цілюща, смачна та довго не псується. До ротонди і джерела приходять сільські молодята, яких благословляє отець Роман. Священик мовить, аби новостворені родини були такими міцними, як берлогівські дуби. Адже цих дерев у селі не бракує. Кожна нова сім’я садить неподалік ротонди символічне родинне дерево. Кажуть, що ті пари, які там дерева посадили, ніколи вже не розлучаться, будуть щасливі, дітками багаті, бо їх Пресвята родина оберігає.


     Пам'яткою села є капличка, яка знаходиться на роздоріжжі біля Тимкового Василя Миколайовича. Цю каплицю поставили сплавники дерева в 1901 році на честь  і хвалу Божу за їхню працю, щоб їм було легше переправляти і зрубувати ліс.


      Ще одна історична пам'ятка - це хрест, який стоїть біля церкви і поставлений товариством "Просвіта", а перенесений він в 1978 р. від крамниці, де колись була хата-читальня, в якій працювала "Просвіта".
     
     Недалеко від центру села розташована Берлогівська ЗОШ І-ІІ ступенів. Школа побудована в 1987 році.
     В 2003 році відновив свою роботу дошкільний заклад "Веснянка"
     Фельдшерсько-акушерський пункт побудований в 1983 році.
    В селі працює клуб та бібліотека. Заклади культури проводять масові заходи для відпочинку громадян села. Основну увагу приділяють відродженню національних традицій, розвитку села.
     В селі діє поштове відділення зв'язку.
     В центрі села розміщене приміщення сільської ради, яке збудоване в 1971 році. 

Немає коментарів:

Дописати коментар